Луганськ знав колись і страждання, і муки.
І голод, страшніший в житті над усе.
Були і зустрічі, були і розлуки,
А зараз він радість людині несе.

Такі величезні палаци, будинки,
Пташині зграї навесні,
Розквітлі сади, як білі сніжинки,
Фонтани, парки, пам'ятки старовини.

Здається мені, що ніколи-ніколи
У місто моє не вривалась війна,
Така зараз тиша стоїть навколо,
Така велична п'ятдесят шоста весна.

Сторінки історії ми пам'ятаємо:
Над містом моїм - фашистський літак,
Скільки імен загиблих ми знаємо,
Бійців за Батьківщину, вбитих у боях.

Жорстокі були солдатськії будні,
Бійці не змикали очей ні вдень, ні вночі,
У місті Луганську ніхто не забутий,
Ніщо не забуте - хай сполох дзвенить.

Світанок піднімається над Гострою Могилою,
Пахучі трави дивно шелестять,
Це дихання землі моєї милої,
Яка для мене, ніби рідна мати.

Хай спить моє місто в замріяній тиші,
Хай сняться йому найсвітліші сни,
Моє покоління історію пише,
Крокує воно до нової весни.

Дзвін розливається над мирним дахом,
У безодню летить хмара чорна,
Місто рідне моє, розгорни над світлим шляхом
Для наших юнаків стяг вірний, переможний.

Луганськ мій рідний - майбутнє України,
Земля мого життя, земля моїх батьків.
Ти місто юності, найкращий і єдиний,
Красуйся в ізумруді лісів, полів і нив.

1.>Делаю сайты<
2.>Требуются модераторы на сайт<
3.>Оплата за общение на форуме<