Отож, починається наша історія:
Весела чи сумна, - розкажемо, як є,
Все буде в ній - казка та алегорія -
І людям згодиться, і дітей не мине.

Із давніх-давен наш край розвивався,
Первісних людей і козаків він знавав,
Талант його гордий тоді розкривався -
У кожній культурі найкраще він брав.

Сармати тут жили, і скіфи, й кімери,
І зрубна культура, слов'янський народ,
І всі вони в нашу культуру щось вклали:
Билини великі і славних пригод.

У сивому середньовіччі
Наш край назвали дикий степ,
Це і письменники, історики посвідчать:
Багато край знавав халеп.

Давня історія

Луганськ славнозвісний народився давненько,
Коли ще царі та козаки були.
Поїхали так Катерина пряменько,
Щоб пушки та ядра для турків були.

А потім завод збудували чавунний,
Не наш інженер був - Гаскойн Карл ім'я,
Який же Гаскойн той страшенно розумний:
Поставив завод і йому за це - хвала.

Потягнувся народ до Луганочки-річки -
То були ветерани або вояки,
І заклали селяни перші вулиці-стрічки,
Почали будувати і класти дахи.

І почалось будівництво - що далі?
Заводик працює, й пушки пішли,
Хотіли зробити, як Пітер, - не дали,
Збудовано місто - це вже змогли.

Нова історія

Новий іноземець -ім'я йому Гартман -
Схвалив заснування заводу того.
Зробив він це зовсім, скажу вам, не марно,
Завод цей пізніше прославив його.

І місто наше й далі прославляє
Славетний Гартманів завод,
І грошей чималенько доставляє,
Дає і трудівні, і місця для робот.

На жаль, так було до недавнього часу,
Тепер же - старий та сивий ісполін,
І хто вже підняв тую тяжкую масу,
Тепер залишився він зовсім один.

Луганськ сьогодні

Сьогодні Луганськ не впізнаєте зовсім:
Він виріс, став краще - ну, майже, модерн -
Реклами багато, будинків - не зовсім,
А ось як до люду, то це не тепер.

Бо люди у нас залишають культуру
Десь вдома або за дверима, в кафе,
Тому що на вулиці нашої бруду
Як в старому домі чи на даху.

А гляньте ви, що в нас твориться на ринках,
Натовпу цього не знайдеш ніде.
І всюди кричать, метушаться, як взимку
Обоз через річку іде.

Отож, що я хочу сказати:
Давайте мінятись на краще, так от:
В те місто людина все прагне пристати,
Де ввічливий і культурний народ.

Природа

Не можна писати про місто цікаве,
Не вплівши історію сивих віків,
Та також не треба писати так жваво,
Коли про природу не так розповів.

Так... Нашу красиву та чисту природу
Микола Ночовний в віршах оспівав.
І кожному кущику, кожній породі
У слові своєму данину віддав.

І Сіверський Донець і маленька Луганка -
Все це для нас близьке, любиме й рідне,
І навіть твоя городна ділянка,
Цінити це треба, бо все це - твоє.

І хай величезні заводи завмерли,
І хмари вже темні з їх труб не ідуть.
В лісах, слава Богу, тварини не вмерли,
І риби, й мальки у Луганці живуть.

Епілог

Тож місто у мріях - це буде Луганськ!
Живу я у ньому і ось що скажу,
Не думайте, люди, що краще той Гданськ,
Чи може Замбезія, чи "Африканськ".

А добре лиш там, де твій рідний куток,
І краще нам буде, де дідів садок.

Краса України - Луганщина ясна,
Степи твої я оспівав у вірші,
Я оду тобі присвятив дуже вчасно,
Собою прикрасиш ти красні пісні.

1.>Делаю сайты<
2.>Требуются модераторы на сайт<
3.>Оплата за общение на форуме<